„…А де ж хоронять злих людей?”

Якось батько зі своїм маленьким сином проходжувався по цвинтарі. Хлопчик дуже цікавився написами на пам’ятниках, і прочитуючи їх, дуже дивувався, що всі похоронені були добрими людьми. Тоді він звернувся до батька і запитав: „Тату, а де ж хоронять злих людей?” Батько відповів: „Сину, злі люди живуть, а помирають тільки добрі”.

Так воно і буває, бо люди у житті маскуються, а після смерті їх маскують інші. Але виникає запитання, а чи приховають вони своє зло перед Богом? Адже ми знаємо, що зло піде за людиною у вічність, якщо вона не очиститься від гріхів, раніше ніж відійде в могилу.

Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло… Тоді прийдіть – і розсудимо, – говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, – як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну убілю. (Книга пророка Ісаї 1:16,18).

Автор: о. Михайло Чижович

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *