Притчі Сидів якось край дороги товстий чернець. Повз нього проходив воїн, на обличчі якого було чимало шрамів. Поглянув воїн на ченця і сказав:
– Ти потворний, як товста свиня!
– А ти прекрасний, як син Божий!
– Насміхаєшся наді мною? – розсердився воїн.
– Що ти! У людях бачиш передусім те, що живе в твоїй власній душі – те, про що роздумуєш день і ніч. Я проводжу час у роздумах про Бога.
* *
А про що твої помисли?
Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а зла людина з лихого скарбу серця свого виносить зле: бо з повноти серця промовляють уста її. (Євангеліє від Луки 6:45)