Притчі 
Ми не народжуємося батьками і матерями, а стаємо ними. Я навіть насмілився б стверджувати, що чоловік по-справжньому стає батьком не в момент народження дитини, а пізніше, тобто коли усвідомлює свою вирішальну роль незамінного вихователя.
Щоб виконувати таку функцію, батько і мати повинні мати авторитет. Якщо доросла людина авторитетна, то заслуговує на повагу. Авторитет не має нічого спільного з авторитаризмом, який можна назвати хіба що карикатурою, надуживанням владою. Крім цього, авторитаризм завжди залишається ознакою слабкости.
Авторитет не залежить від функцій, становища, позиції, а від цінности людини, прикладу, який вона дає, позитивних рис, які вона має. Авторитет дає змогу займати позицію, пов’язану з владою, але не зловживати нею. І лише завдяки авторитету владу вільно визнають і сприймають.
Найсерйознішою помилкою, яку можуть зробити батьки, є бажання за будь-яку ціну (до цього слід зарахувати наслідки небезпечної хиткости принципів) бути другом дитини. Тимчасом довіру дітей можна здобути не завдяки намаганню подружитися з ними, а завдяки турботі та супроводженню їх на шляху до зрілости.
У батьках діти хочуть бачити не друзів (часом вони мають їх аж надто багато). Дітям потрібні батьки, які можуть бути для них зразком, авторитетом. Батько і мати не повинні мати жодного страху щодо дітей. Не можна боятися, що ви втратите дітей, коли суворо скажете їм неприємну правду. Треба усвідомити собі, що дітям потрібні і нагороди, і покарання. Батьки повинні переконатися в тому, що не треба полегшувати дітям їхній життєвий шлях з допомогою постійних дозволів, тому що за багатьох обставин варто чітко і непорушно наполягти на батьківському «Ні!».
