Притчі 
Надати Богові абсолютну першість перед будь-якою іншою реальністю (робота, людські взаємини тощо) – це єдиний спосіб встановити правильне ставлення до речей, зі справжньою інвестицією та здоровою дистанцією, яка дозволяє зберегти внутрішню свободу і цілісність свого життя. У протилежному випадку людина впадає в байдужість, недбальство чи, навпаки, її опановують прив’язаність, поневолення, розпорошеність, непотрібні страхи.
Зв’язок з Богом, який народжується в молитві, також є фундаментальним елементом стабільности нашого життя. Бог є Скелею, тим, чия любов непохитна, Отцем «світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни» (Як. 1:17). У такому нестабільному світі, в якому ми живемо, який стрімко розвивається, в якому електронні апарати за рік після появи на ринку старіють, тим більше важливо знайти в Богові нашу внутрішню опору. Молитва вчить нас заглиблюватися в Бога, «перебувати в Його любові» (див. Ів. 15:9), дозволяє нам також стати міцною підпорою для інших.
