“ЧИ Ж БОГ НЕ Є ДОБРИМ?”

Инколи Божа дисципліна видається суворішою, коли наша надія і сподівання залишаються несповненими. У ці хвилини нам слід пам’ятати, що Бог добрий. Він все ще нас любить. Пригадую Сінді, яку зустрів на конференції для дорослих без пари в горах Північної Кароліни. Вона сказала: “Колись я думала, що Бог не любить мене, бо не дав мені чоловіка. Я ретельно молилася за “відповідного чоловіка”, однак минали роки, а Бог не відповідав на мою молитву. Я завжди відчувала, що Бог не любить мене так, як моїх друзів. Однак згодом, один за одним, через сім, десять, дванадцять років подружжя мої друзі розлучалися. Я бачила, як вони переживали біль. Я бачила, що їхні діти отримали життєву травму. Біль, який переживали вони, був значно більший, ніж біль, який я відчувала від самотности. Пригадую день, коли я сказала Богові: «Все гаразд, Отче. Насправді я дякую Тобі, що Ти не відповів на мої молитви про чоловіка. Тепер я усвідомлюю, що була надто незрілою, щоб мій шлюб був вдалим. Дякую за дар самотности». Можу відверто сказати, що я щаслива бути без пари. Не відчуваю, що Бог знехтував мною, а любив мене сильно і вберіг від трагедії”.

Через рік я отримав листа від Сінді. “Шановний докторе Чепмен! Пишу Вам, щоб сказати, що Бог врешті привів у моє життя відповідного чоловіка. Я справді не сподівалася на заміжжя. Певна, що пригадуєте нашу розмову, однак це сталося. Я зустріла Кевіна невдовзі після конференції минулого року. Він приїхав у наше місто місяць раніше і відразу долучився до нашої групи одинаків при церкві. Ми потоваришували три місяці до того, як почали зустрічатися. Наші стосунки були саме такими, про які я мріяла. Кевін є справжнім християнином і джентльменом. Чи ж Бог не є добрим?”

Сінді і Кевін одружені вже десять років; у них двоє дітей і чудові стосунки. Вони періодично ведуть курси при церкві про вдосконалення подружжя. Одного разу Сінді мені сказала: “Бог дає добрі дари Своїм дітям лише тоді, коли знає, що вони готові отримати їх”.

Автор: Ґері Чепмен, “П’ять мов Божої любови”