Притчі Почули люди, що в їх царстві якийсь багач хоче зустрітися з ними і роздати свої величезні багатства.
Юрбою хлинув народ у сховища, а там усі зали повні скарбів! Одна людина нагнулася – на підлозі золота підкова лежить. “От, – каже, – удача! Бо я саме підкову шукав!” Підібрав підкову і погнав додому.
Другий побачив дорогу рушницю: “Яка чудова рушниця! Давно мріяв пополювати!” Схопив рушницю, і швидше додому.
Так і інші люди: скоріше похапали, хто що побачив: хто черевики гарні, хто – сукню побагатше, хто – шаблюку та чоботи нарядні. До справжніх скарбів ніхто не добрався, а про їхнього хазяїна і зовсім забули.
По дрібниці всього поназбирали, боячись, що і це віднімуть. Так і розбіглися. Оглянув багач свої сховища – усе цілісіньке, тільки дрібних речей немає, усі порозбирали!
– Видно, не потрібні їм мої скарби, – подумав він, – дрібниці людям більше сподобалися! А про мене самого ніхто не запитав”.
І закрив свою скарбницю до іншого випадку…
* *
Шукай у житті найкраще – Бога, адже життя – це всього лише один із Його скарбів.
Чернець Симеон Афонський
Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам. (Євангеліє від Матфея 6:33)
