Притчі 
ДОЛЯ В ПІДКИНУТІЙ МОНЕТІ
Якось під час військових дій японський генерал Набунаґа прийняв був рішення атакувати ворога, хоча на одного його солдата припадало десять ворожих. Він був впевнений у своїй перемозі, але солдати дуже боялися.
По дорозі до поля битви вони зупинилися біля святині Шінто. Помолившись у храмі, Набунаґа вийшов і сказав: “Зараз я кину монету. Якщо випаде орел, ми переможемо. Якщо лишка – програємо. Хай доля розсудить”.
Він підкинув монету. Випав орел. Солдати набралися такої рішучости перед битвою, що просто змели ворога.
Наступного дня ад’ютант сказав генералові:
– Ніщо не може змінити призначення.
– Правильно, – сказав Набунаґа, показуючи йому монету, яка з обох сторін мала орли.
* *
Хто творить Долю?
МОЛИТВА ПРО ДОЩ
Якщо невротик звертається до когось за допомогою, він дуже рідко прагне вилікуватися, бо лікування є болючим процесом. Насправді ж він хоче добре почувати себе зі своєю хворобою. Або, ще краще, шукає чуда – безболісного лікування.
* *
Старий чоловік ніжно любив свою люльку, яку завше палив після обіду. Одного вечора дружина почула запах горілого і закричала:
– Заради Бога, Па! Ти обпалив свої бакенбарди!
– Знаю, – роздратовано відповів старий чоловік. – Хіба не бачиш, що я молюся, аби випав дощ.
ЛИСИЦЯ – КАЛІКА
Байка арабського містика Са’ді:
Якось, йдучи лісом, чоловік побачив по дорозі безногу лисицю і здивувався, яким чином їй вдається виживати. Потім він помітив тигра з дичиною в зубах. Тигр наївся, а решту залишив лисиці.
Наступного дня Бог знову послав тигра нагодувати лисицю. Чоловік був захоплений величчю Бога і подумав: “Я теж ляжу собі в куточку і чекатиму, що Господь дасть мені все, що треба”.
Він прожив так цілий місяць і був вже майже на порозі смерти, коли почув Голос, який говорив: “О, ти, хто на неправильній дорозі, відкрий свої очі на Істину! Наслідуй тигра, а не лисицю”.
* *
Якось я побачив на вулиці голе, голодне дитинча, яке тремтіло від холоду. Я дуже розлютився і сказав Богу: “Чому Ти таке дозволяєш? Чому Ти нічого не зробиш?“
Бог не відповів, але тієї ж ночі Він досить несподівано сказав: “Я, звісно ж, щось зробив. Я послав тебе”.
П’ЯТЬ МОНАХІВ
Лама з Півдня звернувся з проханням до Великого Лами з Півночі, щоб той прислав одного мудрого і святого монаха для навчання новачків. На подив усіх Великий Лама, замість одного, послав на Південь п’ятьох монахів. Тим, хто дивувався з цього, він загадково відповідав: “Нам пощастить, якщо хоча б один з них дійде до Лами”.
Отож, ця групка монахів вже була в дорозі кілька днів, коли одного разу до них підбіг посланець і сказав: “У нашому селі помер священик. Потрібен хтось на його місце”. Село видалося їм гарним, і платня священика була королівською. Один із монахів перейнявся проблемою селян. “Я не стану буддистом, – сказав він, – якщо не служитиму цим людям”. І він залишився.
Ще через декілька днів четверо монахів потрапило до палацу короля, який сподобав собі одного з них. “Залишися тут, – сказав король, – і ти одружишся з моєю дочкою. А по моїй смерті станеш королем”. Монаха звабив блиск трону, і він сказав: “Чи можна кращим способом впливати на людей, аніж ставши їхнім королем? Я не буду буддистом, якщо не скористаюся шансом послужити інтересам релігії”. І він залишився.
Решта монахів, йдучи одного разу ввечері гористою місцевістю, натрапила на одиноку хижу гарної дівчини, яка прийняла їх і подякувала Богу за їхню присутність. Її батьків убили гірські бандити, й дівчина жила зовсім самотньо і в страсі. Наступного дня, коли прийшов час вирушати в дорогу, один з монахів сказав: “Я залишуся тут. Я не стану буддистом, якщо не поспівчуваю цій дівчині”.
Два останні монахи нарешті прийшли до буддиського села, але їх вразило те, що місцеві жителі, перебуваючи під впливом індуського богослова, відмовилися від своєї релігії. Один із монахів сказав: “Я обіцяю цим людям і самому Господеві Будді, що наверну їх назад у віру”.
Лише один монах через деякий час прибув до Лами з Півдня.
* *
У своїх пошуках Бога, я завжди виходив з найкращих намірів: реформувати літургію, змінити структуру Церкви, оновити науку Святого Письма і зробити прийнятнішим богослов’я. Релігійна діяльність – це моя найулюбленіша втеча від Бога.
