Притчі Один старець так казав про виправлення людського життя:
– Якщо в дорожню сумку ми покладемо гострі і ріжучі предмети: ножі, виделки, шила, голки, цвяхи, черепки, розбите скло, – вони, переповнивши сумку, порвуть її. Щоб зберегти сумку, необхідно її звільнити, викинути з неї все гостре.
Те саме відбувається і з нашим серцем: пристрасті, вади, гріхи, беззаконня, злість, ворожнеча і ненависть, якими сповнені наші серця, розривають його на частини. Примушують людину страждати, мучитися совістю.
Саме життя спонукає нас до покаяння, викинути із серця покаянням беззаконня, що мучать його, викинути із серця щирою сповіддю всю гріховну скверну, як гострі ріжучі предмети, що спричиняють біль і страждання. І до серця увійде спокій.
Наблизьтеся до Бога, і наблизиться до вас; очистіть руки, грішники, виправте серця, двоєдушні. (Послання св. ап. Якова 4:8)