Притчі Дуже давно жили в монастирі в двох суміжних келіях дві черниці. Уранці прибігла одна з них до настоятелькі:
– Матушко! Скажіть моїй сусідці, щоб вона не хропіла так голосно! Я їй і в стіну грюкаю, і кричу їй, щоб не хропіла, а вона ще голосніше! Це вона навмисно так робить!
Через декілька хвилин прибігає друга черниця:
– Матушко! Скажіть сестрі, яка в сусідній келії живе, щоб вона не біснувалася ночами. А то вона і в стінку стукає, і постійно кричить щось, не зрозумію що! Це вона навмисно так робить!
* *
“Не дай повсякденності погубити твою душу; це мережі, в яких душа заплутується і гине”.
Чернець Симеон Афонський
І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? Лицеміре, вийме спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. (Євангеліє від Матфея 7:3-5)
