Притчі Один чоловік мав дві вишні перед домом. Одна була зла, інша – добра. Хай коли він виходив з дому, вони кликали його і про щось просили. Зла вишня щоразу просила різне: то “обкопай мене”, то “напої мене”, то “заступи мене від сонця”. А добра вишня повсякчас повторювала одне прохання: “Мій господарю, допоможи мені вродити щедрий врожай!”
Добрий господар однаково дбав про обох і виконував всі їхні бажання. І що ж сталося згодом? Зла вишня розрослася і вкрилася густим листям, як шатром. А добра вишня залишалася непримітною.
Коли ж прийшла пора збирати врожай, зла вишня зародила дрібними плодами, які в густому листі ніяк не могли дозріти, а добра вишня принесла багато-багато дуже смачних ягід. Розсердилася зла вишня і почала нарікати на господаря. На це господар розсердився і відповів: “Хіба ж я винен? Чи не я цілий рік виконував твої бажання?”
Гірко каялася зла вишня і обіцяла господареві, що наступного року буде думати тільки про врожай і просити тільки про це, а про все інше дозволить дбати йому самому. Як обіцяла, так і вчинила – і стала поводитися, як добра вишня. І наступного року обидві вишні вродили однаково щедро, і їхня радість, як і радість господаря, була велика.
* *
У молитві слід покладатися на волю Господню – і просити не про засоби, а про мету.
Отже, смиріться під міцною рукою Божою, щоб підніс вас свого часу. (Перше послання св. ап. Петра 5:6)