Двоє селян працювали на полі до обідньої спеки. Один запропонував іншому спуститися до річки і викупатися. Дорогою вони розмовляли про те, як добре що річка в них недалеко. Тут вони підійшли до берега, роздяглися і разом стрибнули у воду. Коли випірнули, перший селянин сказав:
– Але ж ми не скінчили бесіди про нашу річку.
– Та яке це тепер має значення? Замість того, щоб говорити про річку, ліпше покупаймося в ній, – відказав його приятель.
* *
Те саме відбувається в нашому житті, коли ми відчуваємо близькість і єднання з Богом. Тоді не хочеться говорити, а тільки споглядати.
Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього. (Псалом 33:9)