Притчі 
Батько дворічного Івасика розповів одну яскраву історію зі свого життя.
«Одного разу посеред ночі, коли вся наша сім’я спала, малюк несподівано закричав: “Тату!”
Зразу я подумав, що це мені наснилося. Однак за декілька хвилин я знову почув виразний голос синочка: “Тату!” Коли я встав і підійшов до ліжечка, що стояло в кутку кімнати, то побачив, що наш Івасик спокійненько спить. Я знову ліг. Та не встиг задрімати, як знову почув чіткий його голос: “Тату!” Тоді я встав, взяв сплячу дитину на руки і переніс до свого ліжка.
Через короткий час надворі несподівано здійнялася буря, і стара яблуня, яка росла біля дому, впала на край хати, саме там, де стояло дитяче ліжечко.
З нього залишились одні тріски… А Івасик був врятований! Тоді я зрозумів, що це був голос синового ангела-хоронителя, який виконав свій обов’язок – зберіг життя моїй дитині!»
Автор: о. Зиновій Павлиш
