Притчі 
БЛАКИТНА СУКНЯ
Усе почалося одного весняного дня 1966 року. Двадцягичотирьохлітня Арлет прогулювалася Люксембурзьким садом у Парижі. Вона мала доволі вільного часу, бо не працювала. Її чоловік Жан-Жак казав, що вона ще дуже дитяча. Коли їй чогось хотілося, то вона прагнула отримати це негайно, навіть якщо воно й нерозсудливо.
У цю хвилину Арлет захотіла сукню, яку напередодні бачила в одного престижного кутюр’є – сукню з блакитного шовку. Однак коштувала вона 500 франків. У 1966 році то була неймовірна сума.
Вчора, повернувшись додому ввечері, вона поговорила про це з чоловіком. Та він голосно розсміявся і сказав: «Коли ми виграємо багато грошей у Національну лотерею, ти зможеш придбати цю сукню».
Раптом, прогулюючись парком та поринувши у свої сумні думки, вона помітила на лавці жіночу сумочку. Розглянулася навколо – нікого.
Вона з цікавістю відкрила гарну сумочку і знайшла п’ять стофранкових банкнот! Арлет не злодійка, але спокуса була надто велика. Вона взяла сумочку, побігла у крамничку, що містилася неподалік, і придбала блакитну сукню за 500 франків із сумочки. Сукня лягла ніби пошита саме на неї. Арлет була щаслива!
Їй захотілося одягнути сукню одразу після приходу додому і зробити сюрприз чоловікові. Але ж ні, це неможливо! Він же ж запитає, на які гроші вона її купила. Арлет заховала сукню і сумочку під стосом білизни у глибині шафи. Через декілька днів Арлет втратила апетит, почала погано спати, стала роздратованою і пригніченою. По десятьох днях стривожений чоловік запитав її:
– Кохана, що з тобою?
Вона завагалася, тоді підвелася, відчинила шафу для білизни і витягнула звідти блакитну сукню. Вони мовчки подивилися один на одного. Відтак чоловік запитав:
– За що ти її придбала?
Вона полізла по сумочку.
– Я знайшла п’ятсот франків у цій сумочці, яку хтось забув на лавці в парку.
Жан-Жак не стримався і вигукнув:
– Ти божевільна! Треба було віддати сумочку принаймні в поліцейський відділок. Ти опинишся у в’язниці, а мене звільнять з роботи. Ти цього хочеш?
Жан-Жак понишпорив у сумочці і знайшов посвідчення особи з адресою – у заможному кварталі XVI округу. Чоловік подумав і сказав:
– Завтра піду до свого керівника і попрошу в нього авансом 500 франків у рахунок зарплати. А післязавтра вранці ти підеш віддати сумочку її власниці.
Жан-Жак отримав аванс із зарплати, й Арлет понесла сумочку із дванадцятиденним запізненням. Коли вона подзвонила у двері розкішного будинку, зі страху в неї відняло мову. Її відчинила елегантна молода жінка. Арлет простягнула сумочку і пробелькотіла:
– Пробачте, що я так пізно повертаю вам сумочку.
Жінка вигукнула:
– О, дякую! Якби ви знали, яка я вам вдячна. Дозвольте обняти вас.
А тоді пояснила:
– У цій сумочці є квиток на літак у Рим. Не знайшовши квитка, я була змушена відмінити подорож. І добре зробила, адже літак упав у море, і ніхто не вижив!
У цій паризькій історії Жан-Жак закликає до сумління, яке є голосом Божим. Його дружина – яка не була поганою людиною – послухалася його вказівок, виправила свою помилку і зраділа, що, хоч і ненавмисно, врятувала життя жінки, чию сумочку взяла собі.
Ті, що чинять добро, як відомо, будуть спасенні.
ХОРСТ
Коли я був у Німеччині, одна мати попросила мене охрестити шістьох її дітей.
Ці діти віком від шести до дванадцяти років нічого не знали про християнську релігію; а точніше, знали тільки одне – ім’я апостола Юди Іскаріота!
Отож, я вирішив дати їм елементарні катехитичні науки. І щоб вони хоч якось уявили собі, що таке Євангеліє, ми разом подивилися фільм Франко Дзефіреллі «Ісус з Назарету».
Під час перегляду фільму малий семирічний Хорст прошепотів: «А де ж Бог-Отець?», – а я відповів, що у фільмі його не видно. Здавалося, малий був розчарований.
Відтоді я часто повертався до питання, яке апостоли також ставили Христові: «Покажи нам Отця!». А Ісус відповідав: «Хто бачив Мене, той бачив Отця!».
Дивовижно! А потім, говорячи про Святого Духа, Він обіцяє: «Він пригадає вам усе, що Я вам кажу». Тож Син – це Образ Отця, а Святий Дух – Відображення Сина.
Таким чином, показуючи нам безмежну доброту Сина, Євангеліє відкриває нам також Отця. А Святий Дух зігріває наше серце, пригадуючи Його вчення.
Ніхто ніколи не бачив Бога! А все ж, уже дві тисячі років людство може бачити Бога у Христі таким, яким нам Його показує Євангеліє. І справді, Христос відкриває нам таємницю Пресвятої Тройці. Саме тому християнина хрестять в ім’я трьох божественних Осіб.
