Притчі 
Одного разу учень просто з порогу сказав учителю:
– Учителю, я дізнався, що один консультант з продажу в іншій країні веде постійну рубрику в газеті і завжди використовує твої думки і вислови! Скажи, що ти будеш робити?
– А чому ти вирішив, що я хочу щось робити?
– Ну як же, учителю! Цей чоловік краде в тебе думки. Крім того, для своїх читачів він виглядає набагато розумнішим, ніж є насправді – і це твоїм коштом, учителю!
– Ти хочеш сказати, що я дурнішаю через ці статті? – засміявся учитель, і всі присутні учні засміялися також. Засміявся й учень, який завів цю розмову.
* *
Учитель думав не про права на свої ідеї, а, радше, про поширення їх серед тих, хто готовий їх сприйняти.
Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх, а інші – з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовістя. Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму, бо знаю, що це послужить мені на спасіння. (Послання до Филип’ян св. ап. Павла 1:16-19)
