Притчі 
ШУКАТИ НЕ ТАМ, ДЕ ТРЕБА
Сусід застав Насредина, коли той стояв навколішки, щось шукаючи.
– За чим ти шукаєш, мулло?
– За ключами.
Тепер вони вже обоє почали шукати, стоячи навколішках. Через деякий час сусід питає:
– А де ти їх загубив?
– Удома.
– Святий Боже! Тоді чому ти тут шукаєш?
– Бо тут світліше.
* *
Шукай Бога там, де Його загубив.
ТВОРЦІ ЕТИКЕТОК
Життя схоже на пляшку міцного вина. Етикетку на пляшці читає кожен. Далеко не кожен пробує вино.
* *
Одного разу Будда показав на квітку і попросив кожного із своїх учнів щось про неї сказати. Один прочитав лекцію. Інший поему. Ще один – байку. Кожен перевершував іншого глибиною й ерудицією.
Творці етикеток!
Магакаш’яр усміхнувся і не сказав нічого.
Якби я тільки зміг пізнати пташку, квітку, дерево, людське обличчя!
Але, на жаль, я не маю часу. Моя енергія розтрачується на читання етикеток.
ФОРМУЛА
Коли містик повернувся з пустелі, до нього прийшли цікаві. “Розкажи нам, – сказали вони, – яким є Бог”.
Але як йому було передати те, що він пережив у своєму серці? Чи можна про Бога розповісти словами?
Нарешті, він дав їм якусь формулу – звичайно, не зовсім точну, – сподіваючись, що хтось скористається нею у своєму пережитті Бога.
Вони довго обдумували цю формулу. Потім зробили її священним текстом. Почали насаджувати іншим як святу віру. Йшли на страждання, аби поширити її в інших землях. Дехто навіть віддав за неї своє життя.
Містику стало сумно. Краще йому було б нічого не говорити.
МАНДРІВНИК
Мандрівник, який так багато мандрував по Амазонці, повернувся нарешті на батьківщину до свого народу, спраглого знання про фантастичну річку. Але він ніяк не міг передати своїм співвітчизникам на словах ті почуття, які переповнювали його серце тоді, коли він роздивлявся екзотичні квіти чи прислуховувався до нічних звуків лісу, коли відчував наближення диких звірів чи перепливав на каное через підступні пороги.
Він сказав їм: “Підіть і дізнайтесь самі”. Але для того, щоб провести їх по річці, мусив намалювати їм карту річки. Вони схопилися за неї, повісили в рамку в Ратуші. Зробили собі копії. І ті, хто мав такі копії, вважали себе знавцями річки, адже тепер вони знали кожний її поворот і вигин, ширину і глибину в кожному місці, знали її пороги і водоспади.
* *
Кажуть, Будда вперто відмовлявся говорити про Бога.
Він, очевидно, добре усвідомлював, як небезпечно малювати карти для кімнатних мандрівників.
ТОМА АКВІНСЬКИЙ ПЕРЕСТАЄ ПИСАТИ
Історія свідчить, що один з найталановитіших у світі богословів Тома Аквінський несподівано перестав писати. Коли його секретар виявив невдоволення стосовно його недовершених праць, Тома відповів: “Брате Реджінальде, кілька місяців тому я мав такий досвід переживання Абсолюту, що тепер все, коли-небудь написане мною про Бога, здається мені не вартим уваги”.
Чи може бути якось інакше в тому випадку, коли науковець стає провидцем?
* *
Коли містик зійшов з гори, до нього причепився атеїст, який саркастично спитав:
– А що ти нам приніс з божественного саду насолод?
– Я мав намір принести в сорочці повно квітів і, повернувшись, роздати їх друзям. Але там, нагорі, запахи так задурманили мені голову, що я викинув сорочку, – відповів містик.
