Молитися страхом

Моліться страхом, бо це почуття завжди остерігає нас. Це чудесний Божий дар, який застерігає нас від якоїсь небезпеки, котра може стосуватися минулого чи якогось непрошеного гостя, що вже оселився в нашій пам’яті та постійно нагадує нам про себе за допомогою почуття страху. Це почуття є голосом, що повідомляє нас про загрозу, небезпеку. Один єзуїт писав, що існує «янгол страху», до якого треба ставитися з повагою, бо якщо ми зневажимо чи поб’ємо його, він перетвориться на демона. Не можна проганяти й бити янгола страху. Надзвичайно важливо переживати свої почуття під час молитви. Це потрібно для того, аби врешті змогти сказати Богові: «Боюся, але знаю, що Ти зі мною».

Автор: Войцех Єнджеєвський, “У пошуках миру”