Одного дня три мудреці посперечалися про те, що важливіше для людини – минуле, сьогодення чи майбутнє.
Один із них сказав:
– Саме минуле робить людину, тим, хто вона є. Усім своїм умінням я навчився в минулому.
– Не згідний! – вигукнув другий. – Людину формує майбутнє: яких би знань і умінь я не мав сьогодні, я набуватиму нові – тих, яких зажадає від мене майбутнє. Мої вчинки продиктовані прагненням стати тим, ким я хочу бути.
– Ви випустили з уваги, – втрутився третій, – що минуле і майбутнє існує лише в наших помислах. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає. Але будь-який вчинок здійснюється вами в сьогоденні і тільки в сьогоденні. І тільки сьогоднішній день визначає, якими ви увійдете до майбутнього і чи не стане сьогодні останньою крапкою у вашому минулому.
* *
Не нехтуйте днем сьогоднішнім, від якого стільки залежить!
І все, що робите, робіть від душі, як для Господа, а не для людей, знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу. (Послання до Колосян св. ап. Павла 3:23,24)