НАЙКРАЩА ПРОПОВІДЬ

Був час, я хотів вивчити сто мов. І на кожній з них хотів розповісти людям євангельську історію.

– Нехай мільйони увірують в Ісуса Христа, – думав я і твердив напам’ять турецькі фрази, французькі дієслова і персидські прислів’я.

А одного дня довелося побачити в торговельному центрі корейця (а може, в’єтнамця, хто їх розбере), який просив милостиню. Він не знав мови і не міг розповісти, як тут опинився. Йому потрібні були не гроші, а їжа. Це читалося в його очах.

Я узяв його за руку і повів до одного з фаст-фудів. Купив суп, хліб, друге і сік. Нічого не сказав, але подумав:

– Заради Тебе, Господи.

Це було пару років тому. Мови я так і не вивчив, а то була моя найкраща проповідь.

Діти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а ділом і правдою. (Перше послання св. ап. Іоана 3:18)

pro-lyubov2_2

Наступна

ПРИТЧА ПРО СВАРКИ

Одного разу учитель запитав своїх учнів: - Чому люди кричать, коли сваряться? - Тому що ... Читати далі

Попередня

КОЛИ У ВІРИ НЕМАЄ ЛЮБОВІ…

Коли чоловік був ще дитиною, бабуся завжди казала йому: - Онучку, от виростеш, стане тобі ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *