Притчі Заздрість є смутком, який відчувається з приводу добра іншого, і непоміркованим бажанням привласнити це добро собі. Вона є одним з головних пороків.
ВИ ГРАЄТЕ КОМЕДІЮ!
Корнелія Мюлер народилася на півдні Німеччини. Вона захоплювалася верховою їздою. Її чоловік Мартін дуже любив свою красиву двадцятитрирічну дружину.
І ось у 1994 році сталася трагедія: Корнелію вразив розсіяний склероз. Вона не відчувала нижніх кінцівок і все своє життя була приречена провести в інвалідному візку.
Однак Корнелія не занепала духом. Вона, за палкої підтримки Мартіна, вирішила знову сісти на коня. Після довгих років наполегливих тренувань їй вдалося опанувати їзду верхи за допомогою стегон. Невдовзі вона взяла участь у своїх перших змаганнях з їзди верхи.
Несподівано для всіх Корнелія зайняла друге місце з-посеред двадцяти цілковито здорових конкуренток. Втім, судді не знали про її серйозну неповносправність.
Не тямлячи себе від радости, Мартін запросив подруг своєї дружини, Анну й Марію, відсвяткувати її перемогу в ресторані навпроти іподрому.
У цей ресторан зайшла також одна жінка зі своєю донькою. Вона була дружиною дуже знаного лікаря. Її донька також брала участь у тих змаганнях, що й Корнелія, але посіла лише дванадцяте місце. Мати побачила, що Корнелія сидить за столом в інвалідному візку, насупила брови й закричала:
– Ви граєте комедію! Вдаєте з себе неповносправну, щоб судді пожаліли вас!
Вона повернулася й вийшла. За нею вийшла і дочка, якій, здавалося, стало ніяково.
За столом, де сиділа Корнелія, усім відібрало мову. Першою заговорила Анна. Вона крикнула:
– Що з нею? Мабуть, хвора?
Марія покрутила пальцем біля чола і сказала:
– Це якась дурепа!
Та найбільш влучно висловився Мартін:
– Вона заздрить, бо її донька посіла лише дванадцяте місце.
І щоб піднести на духу дівчат, він підняв свій келих, дивлячись на збентежену дружину, і сказав:
– Заздрість цієї жінки є доказом твого успіху, то ж випиймо за заздрість!
Усі вибухнули сміхом, і на вустах Корнелії засяяла усмішка.