Дві маленькі сестрички, прослухавши біблійну історію про вигнання Адама і Єви з раю, сказали батькові:
– Татку, через Єву ми втратили рай… Якби ми з Оленкою були в раю, то ніколи не з’їли би заборонений плід добра і зла! Адже Бог не дозволив його їсти. Правда?
– Правда, – відповів батько, та й уклав дітей спати.
Вранці батько встав раніше за всіх, піймав у дворі горобчика і посадив його в металеву каструлю. Розбудивши дівчаток, він показав їм каструльку, яку поставив на підвіконня, і сказав:
– Не знімайте кришки, поки я не прийду з роботи. Коли я повернуся, то сам покажу вам сюрприз.
Тато з мамою пішли на роботу, а діти залишилися вдома самі. Усіма силами намагалися вони себе відволікти від каструльки. Вони вже давно переграли в усі ігри, які тільки знали, але цікавість не давала їм спокою: дуже хотілося подивитися на сюрприз у каструльці.
Зрештою, старша Марійка вмовила меншу сестричку Оленку заглянути в посудину, кажучи:
– Ми тільки одним очком глянемо і закриємо, так, що татко навіть не здогадається.
Але щойно Оленка підняла кришку, горобчик фуррр… – і вилетів у вікно. Злякавшись, дівчатка закрили каструльку, однак уже порожню.
Увечері батько, повернувшись з роботи, побачив, що каструлька порожня, і сказав:
– Ну що, маленькі Єви, не витримали, випустили пташку? От так і Єва не стрималася і скуштувала плід пізнання добра і зла. Цей горобчик був для вас сьогодні як дерево добра і зла для Єви. І ви теж не послухалися мене!
Автор: о. Зиновій Павлиш