Притчі Згідно із заповіддю, «неділя повинна святкуватися (…) як головний святковий день». У неділю та інші встановлені святкові дні вірні зобов’язані брати участь у Службі Божій.
ТРИ ПОЛАМАНІ ДВИГУНИ
Один індійський монах, отець Джеймс, пригадує досить незвичний політ сполученням Франкфурт – Бомбей. Ось що він розповідає:
«Рейс, запланований на 21 годину, було перенесено на наступний день, і пасажирів поселили на ніч у готелі.
У номері поруч із моїм поселилося подружжя американців, Альберт та Енні. Вони вперше їхали в Індію як туристи. Коли я сказав їм, що є священиком, Альберт поцікавився, що я роблю у Європі.
Я відповів:
– Проповідую Біблію.
Він підсміхнувся і сказав:
– Невже у теперішньому світі ще є такі божевільні?
Я відповів:
– Таких божевільних є багато, і один з них – я.
Він з жалем подивився на мене і сказав:
– Ви в Індії бідні, і може тому потребуєте Бога, але нам Він не потрібний.
Вранці наступного дня ми сиділи у літаку поруч.
Коли засвітилося зелене світло, вказуючи на те, що ми можемо відстібнути ремені, раптом відчули сильні поштовхи. Водночас у літаку ставало щораз гарячіше. Пілот заспокоював пасажирів, пояснюючи, що ми пролітаємо через повітряні ями, які спричиняють турбулентність. Нас попросили не вставати і пристебнути ремені. Одразу після цього літак сильно трусонуло, а до смерті налякані пасажири почали істерично кричати, думаючи, що літак розіб’ється.
Альберт, який сидів біля мене, запитав:
– Що діється, отче?
Я сказав, посміхаючись:
– Ми за декілька кілометрів від Раю!
Він зрозумів і промовив:
– Так, отче, скоро ми помремо у цьому літаку. Ми з дружиною хрещені, але не практикуючі християни. Ви – священик, то ж чи не могли б нам сказати, як приготуватися до доброї смерті?
Я запитав, чи вони готові зробити те, що робитиму я. Вони відповіли, що готові. Я сказав відстібнути ремені, встати разом зі мною і призвати Ім’я Ісуса.
Зі всієї сили ми закричали: «Ісусе, Ісусе!»
І тут 350 пасажирів приєдналися до нас із криком: «Ісусе, Ісусе!»
Я упевнений, що кожен, хто прикличе ім’я Ісуса, буде спасенний, адже так каже нам святий апостол Петро (див. Дії 2:21; 4:12). Цей заклик Імені Ісуса тривав близько десяти хвилин. І ось нам повідомили, що літак незабаром приземлиться. Ми приземлилися живі та неушкоджені в аеропорті Франкфурта, з якого вилетіли.
Коли ми виходили з літака, пілот вибачився перед нами і потім додав:
– Нам прикро, що так сталося: у ту хвилину, коли ми засвітили зелене світло, всі двигуни, крім одного, зупинилися. Нам не вдавалося з’єднатися з аеропортом, і ми не знали, що робити. І тільки тоді, коли ви всі стали прикликати Ім’я Ісуса, нам одразу вдалося встановити контакт із Франкфуртом.
У людей від цього сльози виступили на очах, вони казали: «Ісус нас урятував!»
У цій історії слід зазначити, що контакт з аеропортом змогли встановити тоді, коли всі пасажири почали разом молитися».
* * *
Церква знає про цінність спільної молитви. Тому вона збирає всіх нас на недільну євхаристійну Молитву, тобто Літургію.
