Молитися – це безкорисливо проводити час із Богом задля радости бути разом. Це означає любити, адже давати свій час – це давати своє життя. Любов виражається насамперед не в тому, що ми робимо щось для іншої людини, а в нашій присутності поряд із нею. Молитва вчить нас бути з Богом, у простій чуйності, наповненій любов’ю.
Прекрасно, що, навчаючись перебувати лише в присутності Бога, ми тим самим вчимося бути з іншими. У людей, які в житті багато молилися, спостерігаємо властиву їм уважність, присутність, здатність слухати, таку свободу, якою не завжди наділені люди, усе життя яких було зайняте активною діяльністю. З молитви народжується чуйність, пошана, уважність, що є цінним дарунком для тих, кого зустрічаємо на своєму життєвому шляху.