Першою ознакою християнської любові є любити всіх.
Мистецтво любові вчить нас любити всіх без винятку, як це робить Бог. Ми не повинні зважати на те, чи це приємна нам чи неприємна людина, стара чи молода, співвітчизник чи іноземець, білий, чи чорний, чи жовтий, європеєць чи американець, африканець чи азіат, християнин чи єврей, мусульманин чи індуїст…
Застосовуючи досить відомий сьогодні мовний зворот, ми можемо сказати, що любов не знає «жодної форми дискримінації».
Божественна любов і людська любов
Надприродна любов, беручи участь у тій любові, яка є в Бозі, яка є Бог, відрізняється від людської безліччю ознак, але найперше тим, що людська любов є вибірковою, небезсторонньою, любить одних братів, як-от людей своєї крові, чи освічених, чи багатих, чи гарних, чи шанованих, чи здорових, чи молодих…, людей певної раси чи класу і не любить інших, чи принаймні не так любить.
Любов же божественна любить усіх, вона універсальна.