Притчі 
ПОГЛЯД ІСУСА
В Євангелії від Луки читаємо: “А Петро відказав: «Чоловіче, – не відаю, про що ти говориш»… І зараз же, як іще говорив він, півень заспівав. І Господь обернувся і подививсь на Петра… І, вийшовши звідти, Петро гірко заплакав!”
Я був сильно пов’язаний з Господом. Я спілкувався з ним, дякував йому, просив допомоги.
Але завжди мав тривожне відчуття, що Він хотів, аби я глянув на Нього… а я не дивився. Я говорив, але відвертав погляд, коли відчував, що Він дивиться на мене.
Я боявся, що в Його очах мені відкриється звинувачення в якомусь нерозкаяному гріхові. Або вимога чогось, чого Він від мене хоче.
Одного разу я зібрав усю свою мужність і глянув йому в очі! У них не було жодного звинувачення. Жодної вимоги. Вони просто говорили: “Я люблю тебе”.
І, як Петро, я вийшов і гірко заплакав.
ЛЮБОВ, ЩО ПРОЩАЄ
– Чому ти продовжуєш говорити про мої колишні помилки? – сказав чоловік. – Я думав, що ти вибачила і забула.
– Так, справді, – сказала жінка. – Але хочу, щоб ти ніколи не забував про те, що я вибачила і забула.
* *
- Грішник: Не пам’ятай моїх гріхів, о Господи!
- Господь: Гріхів? Я їх давно забув. Ти мусиш нагадати мені.
Любов усе прощає (див.: 1 Кор. 13).
БАЯЗІД ПОРУШУЄ ЗАКОН
Баязід, мусульманський святий, деколи зумисне діяв усупереч зовнішнім формам і ритуалам ісламу.
Одного разу трапилось так, що по дорозі з Мекки він зупинився в іранському місті Реї. Місцеві жителі, які благоговіли перед ним, кинулися його зустрічати і підняли в місті шалений галас. Баязід, який уже втомився від таких підлещувань, дійшов до ринкової площі, і, купивши буханець хліба, почав жувати його на очах у всіх його послідовників. Це був день посту в місяці Рамадані, але Баязід знав, що його подорож була виправданою Законом.
Проте не для його послідовників – поведінка Баязіда так їх шокувала, що вони в ту ж мить покинули його і повернулися до своїх домівок. Баязід жартівливо кинув своєму учневі: “Ти помітив, як у той момент, коли я зробив щось абсолютно протилежне їхнім очікуванням, їхнє благоговіння випарувалося?”
* *
Ціна, яку ви платите за благоговіння – це конформізм.
ЛЮДИ В СМУЖКУ
Проповідник поставив якось дітям у класі запитання:
– Якби всі добрі люди були білого кольору, а всі злі – чорного, якого кольору були б ви?
Маленька Мері Джей відповіла:
– Я була би смугастою.
Таким би був і проповідник, і Махатма, і всі святі.
* *
Одному чоловікові, який стояв перед вибором, в яку церкву ходити, трапилося зайти в таку, де люди і священик читали з Молитовника: “Ми не здійснили тих справ, які мали здійснити, і ми здійснили ті справи, яких не повинні були здійснювати”.
Чоловік опустився на крісло і зітхнув: “Дякувати Богу, нарешті я знайшов свою громаду”.
* *
Намагання приховати ваші слабкості деколи будуть успішними, але завжди нечесними.
МУЗИКА ДЛЯ ГЛУХИХ
Колись я був глухим. Я бачив, як люди ставали і дивно рухалися по колу. Вони називали це танцем. Все це видавалося мені абсурдним, аж поки одного дня я не почув музики.
* *
Я не можу зрозуміти, чому святі – і закохані – поводяться саме в такий спосіб. Тоді я чекаю, коли оживе моє серце.
