Притчі Церковний староста пожертвував церкві прекрасний свічник з великою восковою свічкою. Тоді з’явився до нього Ангел в образі старця і в подяку за цей дар обіцяв, що Господь тричі сповістить йому про смерть, перш ніж покличе з цього світу.
Щасливий староста зажив у розкоші і веселощах, їв, пив і зовсім не думав про смерть.
Пройшло кілька років. Його тілу став огидний такий спосіб життя: коліна зігнулися, спина згорбилася. І він вимушений був взятися за милицю. Трохи згодом він втратив зір, а потім і слух. Згорблений, сліпий і глухий, він продовжував жити все так само бездумно і пишно, як і раніше.
Нарешті з’явився Ангел, щоб забрати його з цього світу. Церковний староста був збентежений. Він звернувся до Господа з докорами, чому Він тричі не сповістив йому, як обіцяв.
Тоді Ангел з докором відповів йому:
– Як не сповіщав? А хіба Господь не ударяв тебе спочатку по колінах і по спині, що ти зігнувся? Хіба не наклав потім Свого перста на твої очі, що ти осліпнув? Хіба наприкінці не торкнувся твоїх вух, що ти втратив слух? Отже усе, що Господь тобі обіцяв, – виконано. Тепер ступай куди слід.
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє. (Євангеліє від Луки 12:21)
