Птах у клітці

Чоловік, що розводив тварин і декоративних птахів, невдоволено спостерігав за одним зі своїх птахів, який, літаючи кліткою, розпачливо бився об ґрати й уже поранив собі до крови голівку.

«Перестань нарешті тріпотіти крилами! – наказав зі злости. – Хіба я не даю тобі найсмачнішої їжі, хіба не живеш у найзручнішій клітці? До того ж я – твій господар, і можу вирішувати твою долю, бо купив тебе за власні гроші».

«Я – дитя простору, – відповів птах, – і був народжений для того, щоб на свободі літати попід небеса».

«Добре, – сказав чоловік, – якщо ти такий вимогливий, накажу позолотити твою клітку».

КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ

Відкидаючи всі положення «Загальної декларації прав людини», деякі люди ще й сьогодні – і то не лише в екзотичних країнах – претендують на право володіння іншими особами та владу над ними. Таке трапляється в подружжях, у стосунках між партнерами чи на роботі, де, як відомо, існує посадова єрархія. Чи економічна залежність дає право претендувати на володіння іншою людиною й владу над нею?

Між християнами ведуться дискусії, чи в наш час таку залежність ще можна виправдовувати, якщо так, то якою мірою?

ЦИТАТИ

• У дуже небагатьох в’язницях можна помітити ґрати. Олівер Гасенкамп (1921-1988), автор книжок для дітей і молоді
• Не є вільним той, хто інших тримає в неволі. Щойно тієї миті, коли випускаємо птаха з клітки, усвідомлюємо, як він нас поневолив. Предмет нашого поневолення – що б це не було – породжує жагу володіння, яка зв’язує нас сильніше, ніж металеві ланцюги. Рабіндранат Таґор (1861-1941), індійський поет і філософ

БІБЛІЙНІ ТЕКСТИ

• 1Кор. 7:4; Еф. 5:21-6:9; Кол. 3:18-22.

Зміст