СВІТЛЯЧОК

Узявши у свою крихітну долоньку малого жучка, малюк спитав:

– Мамусю, що це – жук?

– Це світлячок. Він хоч і малий, але світиться.

Малюк задумався і спитав:

– Чому ж він світиться?

– Світлячок світиться тільки вночі. Коли інші жучки сплять, він стоїть на сторожі світла, показуючи дорогу тим, хто цього потребує. Світлячків не так багато, щоб освітити ніч, але коли вони запалюють свої ліхтарики, людям видається, що це самоцвіти, розсипані по землі.

– Як добре бути світлячком! – малюк радісно заплескав у долоні. – Я так би хотів стати ним, – засмучено додав він.

– Не сумуй, моє сонечко, – сказала вона, лагідно взявши долоньку сина у свою руку, – коли люди чинять добро і дарують любов, вони запалюють світло, і що більше добрих діл вони чинять, то сильніше воно палає в їхніх душах. Господь і ангели, спостерігаючи з небес, бачать їхні золоті серця і радіють.

Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного. (Євангеліє від Матфея 5:16)