Ніколи не забуду того літа, коли моя Марічка школу закінчила. Скільки всього думала-передумала про неї тоді! Я, мабуть, не так переживала, як вродити її мала. А це! Як вона на іспити поїхала, то вже ми всі на вухах ходили, але потім! Результатів чекати – ото була мука. Це вам не те, що тепер: мобільні, Інтернет… …
– Мамусь, ма-а-а-а-м! Я теж хочу-хочу-хочу собі таку скриньку з казками! – усе не стомлювалося щебетати п’ятирічне дівча, укотре переглядаючи старенький мультфільм про домовичка Кузю. Невдовзі Лада отримала таку омріяну скриньку під новорічну ялиночку й бавилася з нею, ніби чудернацькі казки насправді живуть усередині. Вона відкривала її та заворожено вимальовувала кімнату неймовірними розповідями. Дитяча уява, …
– Оленко, мені ще півтори доби в тому потягу тарахтати, а зв’язок тут дуже млявий. І провідниця така сувора, щоки надуває, каже: «На полиці вже вкладайтеся». Я боюся, щойно на полицю вмощуся – вона мені бирку на пальця вчепить. А ще, Оленко, вона на хом’яка схожа… Пам’ятаєш ту мою мандрівку? Ні?! Тищо!.. Йой, вона наближається, …
Крізь сон чую, як за вікном уже активно шумлять машини, гадаю, година сьома. На кухні щось дзенькає… О, це вже синочок Гордік добрався до улюбленої шухлядки із чайними ложечками й по одній їх викидає (чомусь лівою рукою). Намацую порожню, але ще теплу частину ліжка – сьогодні чоловік точно потішить смачним сніданком. Час починати день! Твердо …
Я відразу зрозуміла, що Він – те, що треба! Ну, хіба що поміркувала кілька місяців, бо вважала Його невдахою, не вартим нашої уваги, але з часом Він переконав мене у відповідності давно створеним мною стандартам. Однак почати слід із того, що ми з моєю господинею мешкаємо разом уже шість років. Вона симпатична, добра та чуйна, …
Ось, мамо, цей день настав! Ні-ні, я не дзвонитиму тобі, щоби жалітися, – я для того надто горда. До того ж як про це розповісти, коли сварка почалася з нікчемної дрібниці, а потім виросла в такий вихор взаємних образ та докорів, що соромно й згадати. Але, так, ти попереджала, що рано чи пізно ми посваримося, …
«…І коли тобі буде погано й самотньо, зачини всі двері. Вимкни звуки великого світу та збери довкола себе всіх своїх бабусь, укрийся мудрістю їхньою, загорнися в тонке, напівпрозоре світло сили жінок свого роду. Помовчи й послухай…» Я сьогодні кепсько почуваюся. Верхні та нижні атмосферні маси тиснуть на мою голову так сильно, ще трохи – і …
У хаті запахло «німцями». Валя це відчула, щойно ступила на подвір’я. Навіть Дружок не вибіг її радісно зустрічати з роботи, сидів у будці, як мишка, лишень очима винувато звідтіля блимав. Пробач, мовляв, хазяйко, але я поки бурю тут пересиджу, бо життя таке непевне, ну, ти ж знаєш. Ураган не забарився – із хати прожогом вискочив …
– Приїздіть у відділок і забирайте! – почулося зі слухавки. Мама трималася однією рукою за мобільний, а другою – за серце. Я схвильовано подивилася на неї: – Щось зі Стефою? За півгодини ми вже переминалися з ноги на ногу перед черговим слідчим, намагаючись з’ясувати, що залишилося від бідолашної Стефи і яким чином її спіткала доля …
Близько восьмої ранку наш під’їзд розквітає парфумерними пахощами апельсинових квітів, щойно підсушеного, ще в ніжних випарах, чорносливу, бергамоту, герані, жасмину та руж із вологого літнього саду – це Оля спускалася сходами. Ароматна хмаринка висить у повітрі декілька хвилин, а згодом перетворюється на ніжний мускус і зникає. Оля – мама мого батька, але ще нікому не …
Притчі