Один мудрець усе життя був щасливий. Він увесь час усміхався, сміявся, ніхто й ніколи не бачив його сумним.
– Ми дивуємося з вас, учителю. Чому ви ніколи не сумуєте? Як вам це вдається?
На що старий відповів:
– Колись я був таким самим сумним, як і ви. І раптом мені сяйнула думка: це ж мій вибір. Я роблю цей вибір – щодня, щогодини, щохвилини. Відтоді щоразу, прокидаючись, я запитую себе: ну і що ти обереш сьогодні: печаль чи блаженство? І завжди виходить так, що я обираю блаженство.
Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює. (Послання до Филип’ян св. ап. Павла 4:13)