Цілющість шкодування

Дивовижною рисою наших зранених емоцій є здатність звинувачувати себе за заподіяне нам зло. Дитина почувається винною за атмосферу, яка панувала в її рідному домі, а ті, хто зазнав сексуального насильства, схильні шукати провину в собі. Олива милосердя може пролитися на рани, зцілюючи та звільняючи людину, саме завдяки рішучому голосові свідомости: «Це не твоя провина. Тобі заподіяли зло – ти був його жертвою. Це не твоя провина – чимало нерозумних і поганих речей, які ти вчинив пізніше, не були твоєю провиною аж настільки, наскільки ти собі приписуєш».

Треба пригорнути самого себе та зі співчуттям вислухати оповідь про власний біль. Твердження про те, що не слід жаліти себе, цілком хибне й шкідливе в тих ситуаціях, коли ми просто хочемо повернути собі здоров’я та силу.

Автор: Войцех Єнджеєвський, “У пошуках миру”