Притчі 
СТАРИЙ БЕЗДОМНИЙ
Кілька років тому отець Мак-Келлі служив парохом однієї парафії в Шотландії. Упродовж багатьох років він з подивом спостерігав за одним старим бездомним, який щодня пополудні приходив помолитися у його церкву. Зацікавлений, парох якось запитав його, чому той приходить у церкву завжди о тій самій годині. Чоловік відказав йому:
– Бо я знаю, що Ісус помер за мене о 3 годині дня. Тоді я клякаю і кажу Йому: «Доброго дня, Ісусе, це Джим». І розповідаю Йому про своє життя.
Згодом цей чоловік перестав приходити в церкву. Парох стривожився, гадаючи, що з ним щось сталося. Якось він був у справах у головній лікарні міста. Один знайомий лікар розповів йому цікаву історію.
Він сказав, що відколи в палату прийняли одного літнього чоловіка, поруч з ним у лікарні відбулася низка незбагненних зцілень.
Парох зайшов у цю палату і побачив там свого приятеля Джима, який дуже зрадів їхній зустрічі.
– Ну що, – сказав священик, – здається, після того, як ти прибув сюди, тут відбувається якісь дивовижні речі?
– О, – скрикнув той, – якщо ви гадаєте, що ці зцілення відбуваються завдяки мені, то помиляєтеся. Річ у тому, що кожного дня о 3 годині пополудні один чоловік стає біля мого ліжка і каже мені: «Доброго дня, Джиме, я – Ісус!»
ПРО КОГО ГОВОРИТЬ ПРОРОК?
Послухаймо, що розповідає одна єврейська дівчина з Нью-Йорка:
З дитинства батько навчив мене читати Біблію староєврейською мовою. Ми почали з Книги Буття. Коли ж дійшли до Книги пророка Ісаї, я помітила, що ми пропустили главу 53. Я запитала в батька про причину. Він відповів, що євреям необов’язково читати цю главу. Це ще більше мене зацікавило.
Якось я скористалася відсутністю батька і переписала ту главу. Яка ж у ній була краса. Там ішлося про дивовижну людину, яка жахливо страждала, щоб виправити нашу злобу. Його було проколото списом за наші гріхи… Він сам видав себе на смерть. Я поспіхом згорнула картку вчетверо і заховала її у шкарпетку. Вночі, коли ніхто не міг мене застати зненацька, я перечитувала її і запитувала себе, про кого говорив пророк.
Згодом, через три тижні, повертаючись з єврейського ліцею, я побачила, як навколо однієї жінки, що вголос читала щось з товстої книжки, юрмилися люди. Яким же було моє здивування, коли раптом упізнала слова 53 глави Книги пророка Ісаї!
Коли вона завершила, я підійшла до неї і запитала:
– Пробачте, пані, чи ви знаєте, про кого говорить пророк?
– Він говорить про Месію, обіцяного Ізраїлю, про Спасителя.
– А хто такий Спаситель?
– Це той, хто народився у Вифлеємі в той час і в тому місці, що були провіщені пророками, і хто був розіп’ятий за наші гріхи; це Ісус, Який прийшов, щоб з’єднати в один народ євреїв і поган.
Дівчина зробила такий висновок: «Мені стало все цілком зрозуміло: Бог вислухав молитву Ізраїля. Ісус був обіцяним Месією, Який приніс Себе в жертву за спасіння світу».
