Юнак і мудрець

Юнак жив з літнім батьком у пустинній місцині високо в горах. Нудьгуючи від такого одноманітного існування, він захотів дізнатися, у чому сенс його життя. Одного разу до нього дійшли чутки, що далеко в горах живе мудрець з учнем. Юнак захотів його побачити.

Бродивши дорогами і стежками в пошуках мудреця, він зустрів на околиці селища хлопчика, що грає біля струмка. Юнак пройшов повз, але раптом почув за своєю спиною:

– А йти треба зовсім не цією стежкою, а тією, яка за струмком.

Юнак обернувся, але хлопчика вже не було. Повагавшись, він пішов вказаною стежкою.

Через декілька днів, біля сільського моста, юнак побачив дівчину, що пере білизну. Її привітний погляд і посмішка зупинили його. Думка залишитися з дівчиною в цьому селі і припинити пошуки оволоділа юначим серцем. Але, пам’ятаючи про своє рішення відшукати мудреця, він продовжив свій шлях.

– Йти треба стежкою, яка знаходиться на іншому краю села, – пролунав за спиною ніжний голос незнайомки.

Він обернувся, – дівчина зникла.

Дорогою йому зустрівся юнак такого ж віку як і він. Вони розговорилися і подружилися. Знову спливли сумніви – продовжувати пошуки мудреця або ні? І знову він почув за своєю спиною голос:

– Ти йдеш не тією дорогою. Поверни на перехресті направо.

Коли юнак обернувся, то його новий знайомий вже зник.

Вказаний шлях привів його до старої хатини. На лавці біля неї сидів старик, в якого подорожній і зупинився на нічліг. Уранці хазяїн сказав юнакові, що він живе один, і вони могли б жити разом.

– Ні, ні, – відмовлявся подорожній, – мені треба знайти мудреця, щоб дізнатися, у чому сенс мого життя.

І він вийшов з хатини.

– Де ж ти мене знайдеш, – пролунав голос старика, – якщо щоразу йдеш від мене?

Юнак обернувся, але ні хатини, ні старика вже не було.

– Так от хто увесь час з’являвся мені, – здогадався юнак. – В усіх людях, яких я зустрічав на своєму шляху, мені з’являвся сам мудрець. Тепер першу ж людину, яку я зустріну, і вважатиму своїм учителем.

І тут він побачив свого літнього батька, що йде йому назустріч, і їх старий будиночок у горах, де вони жили разом. Лише тоді юнак зрозумів, з ким він жив, і йому відкрився сенс його життя.

«Тепер ми бачимо ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний» (Перше послання до Коринф’ян св. ап. Павла 13:12).

Наступна

Щедре приношення

Прийшов одного разу в монастир невідомий важливий чоловік. Він приніс із собою багато золота і ... Читати далі

Попередня

Розуміти птахів

Одного дня вірний учень і його наставник гуляли лісом. Слухаючи щебетання птахів, учень сказав: – ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *