ЖОВТА БЕРЕЗА

Пожовтіла молода береза і поскаржилася літній сусідці:

– Ти хоч пожити встигла! А я чому так рано постаріла?

– Не сумуй! – пролунало у відповідь. – Прийде весна, і станеш ти знову молодою і зеленою!

– Хіба таке можливе?

Літня береза була не лише зовсім сивою, але і мудрою. Вона не стала утішати молоду сусідку і тільки сказала:

– Поживеш – сама побачиш. І це буде краще за будь-які мої пояснення і обіцянки.

Ішов повз них древній старець. Почув він цю розмову і подумав:

– Даремно я теж нарікав на свою старість! Зовсім забув, що після смерті-зими на мене чекає життя-весна!

Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось; раптом, в одну мить, при останній сурмі; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось. (1 Послання до Коринф’ян св. ап. Павла 15:51,52).

Наступна

СВІЙ РОЗУМ

На одній із лекцій поважний професор спитав: – Чи є серед вас віруючі люди? Кілька ... Читати далі

Попередня

"КІНЕЦЬ" ЛІСУ

Пройшла лісом чутка, що через місяць – кінець лісу! Що тут відразу почалося! Звірі всі ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *