ЗМІЯ НА ШИЇ

Якийсь змієлов подружився з отруйною змією і ніколи з нею не розлучався; носив її при собі і змія, обвивши його шию, завжди там лежала. Він любив побалакати з людьми і сильно на них ображався, бачачи, що всі тікають від нього хто куди.

– Та мене ніхто не розуміє! – засмучувався змієлов, звертаючись до своєї улюблениці. – Навіть побалакати зі мною ніхто не хоче! Значить, люди не вміють любити і ставитися один до одного по-людськи!

Його розмову із змією почув один його знайомий і крикнув, відійшовши чимдалі:

– Гей, розумнику, ти викинь свою змію і тоді ніхто від тебе не втікатиме! Саме це і буде “по-людськи”, з твого боку! Тоді ти побачиш, що люди тут ні при чому…

Що ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? Або, як можеш сказати братові твоєму: брате, дай я вийму скалку з ока твого, коли сам не бачиш колоди у своєму оці? Лицеміре! Вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. (Євангелія від Луки 6:42,43)

Наступна

ЧАРІВНИЙ КОЛОДЯЗЬ

У давнину був у полі чарівний колодязь. Підходила до нього людина, опускала відро, витягувала, а ... Читати далі

Попередня

СРІБЛОЛЮБЕЦЬ І ЗАЗДРІСНИЙ

Один грецький цар побажав дізнатися, хто з двох гірше - сріблолюбець або заздрісний, - тому ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *