Притчі 
Бог глибоко присутній у кожній реальності, Він нічого так не прагне, як об’явити Себе, але Він є Богом прихованим. «Справді – Ти Бог таємничий, Бог Ізраїлів, Спаситель!» (Іс. 45:15). Єдиний спосіб вивести Його з тайника – це з любов’ю шукати Його. Віра й любов «вивільняють» Його там, де інші засоби залишаються неефективними. Бога можна знайти й оселити у своєму серці тільки шляхом віри й любови, адже Він не хоче поєднатися з нами інакше, ніж у зустрічі, сповненій любови. За самою своєю природою любов не є предметом матеріяльного чи наукового доказу, вона є предметом віри. Іноді нам хочеться, щоб присутність Бога була більше видимою, більше переконливою, щоб можна було довести її незаперечним способом, так, щоб усі невіруючі були вражені, однак у земному житті це не можливо. Інакше не може бути, бо в протилежному випадку Бог перестав би бути Богом, Який чекає на нашу любов і поважає нашу свободу. Бог не хоче, щоб ми були прив’язані до Нього іншими зв’язками, крім зв’язку любови. Бог відкривається нам не через якісь жорсткі прояви чи докази, а через часто стримані знаки, символи, заклики, народжуючи в нас вільну волю злучитися з Ним у вірі. Ми ніколи не позбавлені акту віри, щоб усвідомити божественну присутність.
Втім, від того моменту, коли очі віри відкриваються, коли акт віри утверджується в щирості, уся реальність Його присутности і багатство Його любови стають доступними.
