Якось один багач вирішив узяти свого маленького сина в село, щоб показати, якими бідними бувають люди. Вони провели день і ніч на фермі, у колі дуже бідної сім’ї.
Повернувшись додому, батько запитав хлопчиська, чи сподобалася йому подорож.
– Було чудово, тату! – сказав він.
– І що тобі показала наша подорож?
– Я побачив, що в нас один собака в домі, а в них – чотири. У нас є басейн у саду, а в них – бухта, з якої видно безкрайнє море. Ми освітлюємо вночі свій сад лампочками, а їм світять зірки.
Батько від такої відповіді оторопів, а син додав:
– Спасибі, тату, що показав мені, наскільки багатими можуть бути люди.
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато. (Книга притч Соломонових 13:7)