«Історії для душі»

Ми потребуємо один одного

Про те, що малим, ще шестирічним хлопчиком, я захворів на рак, батьки обережно сказали тоді, коли мені було вже 15. Я дізнався про те, що пережив цю страшну хворобу, коли вже все було позаду, коли я цілковито вилікувався. Тоді, у 1992 році, я став одним з перших пацієнтів-дітей в Україні, що подолали лейкемію – рак …

Ворота надії

«Ворота надії» – так, за іронією долі, перекладалася українською назва міста, в якому я, український заробітчанин-нелегал, опинився. Опинився сам на сам із жорстокими правилами заробітчанського життя, нечесними на руку роботодавцями-визискувачами, постійним страхом, що мене можуть арештувати і нав’язливими думками: як повернути борги? В Україні мене чекали дружина та маленька донечка. І кредитори, яким я був …

У Господніх руках

«Ма-ма…» – робить свої перші кроки наша наймолодша Марічка, простягаючи до мене свої рученята. Я підхоплюю її на руки, і лагідне волоссячко донечки витирає сльозу, що скотилася при спомині про Данилка, адже він народився на Богоявлення, і сьогодні йому було б чотири роки… Мій Боже, скільки випробувань випало на долю нашої родини, але завжди Ти …

Зір, залишений у долонях

Не раз у мене в пам’яті виринає спомин: я – студентка Кисловодського медичного училища для незрячих. Мої батьки, як і моя вірна товаришка Іванка Крип’якевич, у Львові, нас розділяють тисячі кілометрів… Це тепер мобільні телефони, електронна пошта, зв’язок через Скайп. А тоді єдиним способом поспілкуватися був міжміський телефонний зв’язок. І ось телефонує мені Іванка: «Чи …

Перо ангела

Бог промовляє до нас через людей, яких Він ставить на нашому шляху Станіслав Луцаж. Головні гріхи та блаженства Я йшла засніженими вулицями вечірнього Львова, даючи волю сльозам, що їх тамувала упродовж дня. Сльози обпікали щоки і, скочуючись на хутровий комір, застигали морозяними краплинками. Мені робилося від цього ще холодніше, але поспішати додому чи заходити в …

Це знає тільки вітер – Частина 3

Бамбук В одному прекрасному саду ріс дивовижний бамбук. Власник маєтку любив його найбільше з усіх дерев. З кожним роком бамбук ставав усе красивішим і міцнішим. Думка про те, що Пан його любить і пишається ним, додавала йому снаги до росту. Але одного дня господар підійшов до нього і сказав: – Любий бамбуку, мені дуже потрібна …

Це знає тільки вітер – Частина 2

Цап-відбувайло Десятеро селян ішли дорогою на свої поля. Несподівано налетів ураган. Він несамовито шарпав дерева, земля здригалася і глухо стугоніла. Утікаючи від грому і граду, люди заховалися в руїнах старого замку. Світло блискавиць, спалахуючи то тут, то там, творило страхітливий танець. Наростав шум вітру, наближався гуркіт грому. Селяни добряче налякалися, і поміж них прошелестів шумок, …

Це знає тільки вітер – Частина 1

Проминуло з вітром Пригріло весняне сонце, і на газоні міського парку серед зелені трави з’явилися м’ясисті зубчасті листочки кульбаби. Одна рослинка вже навіть вигнала стебло, на якому зацвіла чудова жовта квітка, невинна і погідна, як захід сонця в травні. Згодом в її лоні дозріли сотні насінинок, а сама вона перетворилася в ніжну кульку з мережним …

Троянда також важлива – Частина 3

Дикий кінь і приручений Якось дикий кінь зустрів прирученого коня і почав ганьбити його за рабство. Але той твердив, що він – вільний, як вітер. – Якщо так, – сказав дикий кінь, – тоді для чого служить те знаряддя, що маєш між зубами. – Це – уздечка, – відповів приручений кінь. – Один з найкращих …

Троянда також важлива – Частина 2

Стратегія лиса Один лев з широко розкритою пащею наблизився до вівці і спитав її, чи від нього не тхне. – Так! – відповіла вівця. – Дурна! – сказав лев і з’їв її. Потім поставив те саме питання вовкові. – Ні! – відповів вовк. – Підлабузнику! – заричав лев і розірвав його. Те саме лев запитав …