Притчі 
Біблія навчає нас, що найбільша заповідь – любити Бога, і це правда. Адже саме Він сотворив нас, помер за нас і простив нам. Як же нам не любити Його? Але все одно на наші плечі може лягти нестерпний тягар, якщо ми правильно не зрозуміємо всього. Наш розум можуть заполонити запитання і сумніви: «Я не відчуваю любови до Бога. Що тепер? Як я можу казати, що люблю Бога, якщо надто багато грішив? Мені непросто коритися Йому, то як я можу Його любити?»
Важливо усвідомити, що ми не можемо навіть любити Бога, спираючись на власну силу. Якщо Він не дасть цієї любови нам, ми ніколи не зможемо полюбити Його. Це Його діяння в нас – а не наше власне.
Коли ми прийняли Христа, Бог вклав Свою любов у наші серця. Вона подібна до зерна, яке ще не сягнуло зрілости. Ми не маємо сотворити цю любов з нічого, а радше поливати і доглядати зерно, яке Він вклав у наші серця, щоб воно росло і розквітало.
Не марнуйте свій час на роздуми, як ви будете любити Бога чи доводити свою любов до Нього. Тіштеся даром любови, яку Він вклав у ваше серце і дозвольте Йому навчати вас, як доглядати і плекати її, поки вона не розквітне і не принесе плоди.
