Притчі 
У дружбі, як і в любові, частіше доставляє щастя те, чого ми не відаємо, ніж те, що відоме нам.
Ми намагаємося поставити собі в заслугу ті недоліки, яких не бажаємо виправляти.
Навіть найбурхливіші пристрасті часом дають нам передих, і тільки марнославство терзає нас завжди.
Старі божевільні божевільніші за молодих.
Слабохарактерність ще далі від чеснот, ніж вада.
Муки сорому і ревнощів тому такі тяжкі, що їх не полегшити марнославством.
Благопристойність – найменш значущий і найбільш шанований з усіх законів суспільства.
Розсудливій людині легше підкорятися навіженим, ніж керувати ними.
Нерідко наша гординя розростається за рахунок інших недоліків, яких нам вдалося позбутися.
Немає більше незлагідних дурнів, ніж ті, в яких є розум.
У справах важливих слід не так прагнути до помноження можливостей, як до використання вже наявних.
Безглузді люди можуть часом виявити розум, але до здорового судження вони не здатні.
Ми б тільки виграли, показуючи себе такими, які є, ніж намагаючись здаватися такими, якими не є.
Судження наших ворогів про нас ближчі до істини, ніж наші власні.
Ми і не уявляємо, на що можуть нас штовхнути наші пристрасті.
Гординя, яка змушує нас засуджувати ті недоліки, яких, як нам здається, у нас немає, веліла нам зневажати і відсутні в нас достоїнства.
У співчутті нещастям наших недругів більше гордині, ніж доброти; ми їм виражаємо співчуття, щоб дати їм відчути, наскільки ми їх вище.
Існує така міра щастя і горя, яка виходить за межі нашої здатності відчувати.
