Один чоловік купив на базарі овочі. Повернувшись додому, він виявив, що торговці замість товару поклали в його візок купу каміння. Але він не повертався і не став журитися, а далі жив собі, як раніше.
І от після сорока довгих років у двері його домівки постукали. Коли чоловік відчинив, побачив на порозі старезних дідів.
– Здоров був, – сказали вони, – це ми обдурили тебе колись і прийшли просити прощення.
Чоловік відповів:
– Я пам’ятаю той випадок. Але ви нічого мені не винні: каміння я того самого дня викинув. А ви сорок років носите його в серці.
Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння. (Псалом 24:8)