Притчі 
САМ ЇЖ СВІЙ ФРУКТ
Одного разу учень поскаржився Учителеві:
– Ти розповідаєш нам різні історії, але ніколи не розкриваєш їхнього значення.
І сказав Учитель:
– Чи сподобалось би тобі, якби хтось перед тим, як дати тобі якийсь фрукт, розжував його?
СУТТЄВА РІЗНИЦЯ
Суфія Аваза одного разу запитали:
– Що принесла у твоє життя Благодать?
Він відповів:
– Вранці я пробуджуюся з відчуттям людини, яка невпевнена в тому, що доживе до вечора.
– Але ж усі це знають? – здивувалися на це.
І відповів Аваз:
– Звичайно, що так. Але не всі відчувають.
* *
Ще ніхто ніколи не сп’янів від слова “вино”.
ПІСНЯ ПТАХА
Учням не давали спокою запитання про Бога.
І сказав Учитель:
– Бог Непізнанний, Непізнаваний. Кожне твердження про Нього, кожна відповідь на ваші запитання – це викривлення Істини.
Учні були вражені:
– Тоді чому Ви про Нього говорите?
– А чому пташка співає? – спитав Учитель.
* *
Вона співає не тому, що має що сказати, а тому, що в неї є пісня.
Слова вченого потребують розуміння. Слова Учителя розуміти не потрібно. Їх треба слухати, як слухають вітер у деревах, і шум річки, і пісню птаха. Вони пробуджують у серці щось таке, чого не передати словами.
СЛОН І ЩУР
Якось у джунглях слон спокійно купався в озері, коли раптом до берега підбіг щур і почав вимагати, щоб той вийшов з води.
– Не хочу, – сказав слон.
– А я кажу, негайно вилізай! – заверещав щур.
– Навіщо?
– А це скажу тільки тоді, як вийдеш.
– Ну тоді я навіть і не подумаю виходити.
Але врешті-решт слон вибрався з озера, став перед щуром і спитав:
– Ну, навіщо ти хотів, щоб я вийшов з озера?
– Щоби перевірити, чи на тобі мої плавки, – відповів щур.
* *
Швидше слон втиснеться в щурячі плавки, аніж Бог у наші поняття про Нього.
ЯК МАВПА РЯТУВАЛА РИБУ
– Що ти робиш? – спитав я мавпу, побачивши, як та витягала рибу з води і завішувала її на дереві.
– Рятую її, щоб не втопилася, – була відповідь мавпи.
* *
Сонце, яке дозволяє орлові бачити, засліплює очі сові.
