Притчі 
«НАВІЩО ТИ ЦЕ ЗРОБИВ?»
Рішар був людиною, якій рідні завдали глибокі рани. Він розповів мені свою історію:
«Близько двадцяти років тому моя єдина донька, у віці двадцяти п’яти років, зробила аборт. Ми з дружиною підштовхнули її на цей крок через причини, які я не буду наводити, але які згодом виявилися неправдивими. Відтоді ми жили втрьох – дружина, донька і я – ні про що не турбуючись, і ось для мене, головного винуватця, раптом усе змінилося. Мене покликали до матері, яка вмирала.
Ми з братами опікувалися нею; мама перебувала в комі. Раптом вона сказала:
– Це ти, Рішаре?
– Так, мамо!
Тоді вона запитала мене розгніваним голосом:
– Навіщо ти це зробив?
…А втім, вона геть нічого не знала про цю трагедію! Мати померла через дні три, не сказавши більше ні слова. Та в мені все буквально перевернулося, і я пішов до священика. Він дав мені добру пораду, наполягаючи на тому, що скрухи не вистачить, і що потрібне розкаяння.
Після розрішення священика, я зробив усе, що міг, аби захистити життя; цей крок переслідує мене, він у мене завжди перед очима. На душі у мене дуже важко. Донька не одружилася. Наш рід закінчується, і це дуже сумно. Настільки, що я нікому не бажаю пережити таку трагедію. Будь ласка, якщо ви хочете зробити аборт, добре подумайте, що робите…»
БАНК УБОГИХ
У тридцятисемирічному віці Кармен стала бездомною. У 1997 році цю матір чотирьох дітей викинув на вулицю чоловік, який не хотів з нею жити.
Їй здавалося, що вона втратила ґрунт під ногами: у неї більше не було житла, доходів, сім’ї. Вона перестала бути кимось. У неї залишився тільки одяг, який мала на собі.
У відчаї Кармен пішла до подруги і попросила позичити їй відро, щітку і губку. Вона пройшлася крамницями, пропонуючи помити вікна. Багато хто відмовлявся, але деякі погоджувалися. Кармен працювала десять годин на день. Та цього не вистачало, щоб оплатити за житло. Попри всі зусилля, їй не вдавалося стати на ноги.
Та якось одна соціяльна працівниця розповіла їй про «Банк убогих». Цей банк заснувала Марія Новак, яка пристосувала мікрокредит до ситуації різних країн.
Кармен отримала 2000 евро позики, яку треба було повернути за два роки.
«Саме такої допомоги я очікувала, – сказала вона, – це справжній стимул».
Нарешті Кармен змогла винайняти кімнату й, оскільки у неї з’являлося щораз більше клієнтів, вона найняла двох працівників на половину ставки. Через шість років у неї вже була фірма, з 37 працівниками на повну зайнятість, з прибирання заводів і лікарень. Вона брала на роботу зазвичай тих людей, які залишилися без засобів для життя, бо й сама через це пройшла.
* * *
У Церкві також є банк убогих! Банк убогих для грішників. Він називається прощенням.
Завдяки заслузі Христовій ми отримуємо прощення гріхів. Цей банк із необмеженим капіталом, адже заслуги Ісуса Христа нескінченні.
