Потрібно “бути Любов’ю”

Є люди, які діють “з любові”. Є люди, які діють, намагаючись “бути Любов’ю”.

Той, хто діє “з любові”, може це робити добре, але, вважаючи, наприклад, що робить велику послугу своєму братові, можливо, хворому, він може надокучати йому своїми теревенями, порадами, пропозиціями допомоги: його любові бракує здогадливості й легкості.

Біднесенький – він матиме заслугу, а інший має тягар…

А це тому, що потрібно “бути Любов’ю”.

Наша доля така, як у зірок. Якщо вони обертаються, то вони є, якщо не обертаються, то не існують. Ми є – у тому сенсі, що не наше життя, а життя Бога живе в нас, якщо ми ні на мить не припиняємо любити.

Любов оселяє нас у Бозі, а Бог є Любов.

Але Любов, якою є Бог, є світлом, а на світлі видно, чи те, як ми спілкуємося і служимо братові, відповідає серцю Бога, як того бажав би цей брат, якби поряд із ним були не ми, а Ісус.

Зміст