Притчі 
Публілій Сір. Римський поет епохи Цезаря і Августа
Людина стільки разів помирає, скільки разів втрачає своїх близьких.
Заздрісник говорить не те, що є, а те, що може спричинити біль.
Вчорашній день – учитель сьогоднішнього.
Бачачи чужі вади розумний позбувається своїх.
Мені часто доводилося розкаюватися у своїх словах, але жодного разу я не пошкодував про те, що промовчав.
Важливе не те, ким тебе вважають, а те, хто ти є насправді.
Щастя легше знайти, ніж зберегти.
Під скорботним плачем спадкоємця часто ховається радісний сміх.
Сорому навчити не можна, з ним треба народитися.
Кому дозволене більше, ніж слід, бажає більше за дозволене.
Жорстоку людину сльози не чіпають, а радують.
Найлегше обходить пастки той, хто уміє їх розставляти.
Боязкий кличе себе обережним, жадібний – бережливим.
Хороша справа – викорінювати зло, а не лиходіїв.
Змовчавши, посилюєш злочин.
