Публілій Сір: Той, хто живе лише для себе…

Публілій Сір. Римський поет епохи Цезаря і Августа

Чого не можеш досягнути доблестю, досягнеш лестощами.

Той, хто живе лише для себе, мертвий для інших.

У сварці завжди губиться істина.

Мовчання для дурня – заміна мудрості.

Не розумно боятися того, що неминуче.

Гроші, якщо умієш ними користуватися, раби, якщо не умієш – пани.

Вигоду, недобре придбану, слід називати збитком.

Злий язик – ознака злого серця.

Хто не соромиться своєї провини, той удвічі винен.

Засуджуй друзів таємно, хвали відкрито.

Де золото має слово, там слово безсиле.

Найшвидше наздоганяє та небезпека, якою нехтують.

Ми часто не кажемо правди, щоб самим не почути її.

Лихо ганебне, коли воно заслужене.

Рани сумління ніколи не зарубцьовуються.