Рукоположення – Частина 1

ДОБРИЙ ПАСТИР ВІДДАЄ СВОЄ ЖИТТЯ

Близько 1960 року, коли Європа підіймалася з руїн Другої світової війни, засоби масової інформації розголосили у всьому її трагізмі оповідь про винищення нацистами мільйонів євреїв у сорокових роках.

Та ті ж медіа залишалися дуже стриманими стосовно запланованого Сталіним винищення від 5 до 6 мільйонів українців у тридцятих роках. Сталін просто виморив голодом усіх тих, які опиралися радянізації.

Проти загарбників, як радянських, так і німецьких, безстрашно повстав один українець – глава Греко-Католицької Церкви, митрополит Андрей Шептицький, який невтомно захищав свій народ аж до смерти.

У роки Першої світової війни його на кілька років ув’язнили росіяни, а в роки Другої світової війни, після приходу німців, він особисто виразив Гітлерові протест проти зловживань гестапо і переховував багатьох євреїв у своєму митрополичому палаці.

Наприкінці Другої світової війни Західна Україна знову була окупована радянськими військами. Поки митрополит Андрей жив, комуністи не чіпали його Церкви. Помер він 1 листопада 1944 року, в останню путь його проводжали близько 100000 вірних.

«Любов більше промовляє, ніж будь-які слова і настанови», – казав він. Як Добрий Пастир він віддав своє життя за своїх овець.

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944)
НЬЮ-ЙОРКСЬКЕ ТАКСІ

Водії таксі багато що знають про людську природу. Коли Ворен Мітчел побачив зі свого таксі похмуре обличчя чоловіка, який зупиняв його, у нього з’явилося якесь невиразне передчуття. Події відбувалися в центрі Нью-Йорка об одинадцятій вечора.

Ворен запитав у пасажира, куди йому їхати. Той відповів гортанним голосом: «Гудзон рівер», тобто набережна ріки Гудзон. У ту мить Ворен знав, що передчуття його не обманює: цей тип хоче покінчити життя самогубством.

Водій звернув ліворуч і поїхав подалі від річки.

– Куди ж ви їдете? – запитав пасажир. – Це не тут!

Ворен спокійно відповів:

– Я їду в лікарню Бельв’ю. Вам треба виспатися і подбати про своє здоров’я.

Той розплакався і сказав Ворену:

– Ви перша людина, яка мною зацікавилася.

Ворен був глибоко віруючим християнином. І таким він був не тільки в неділю, але й у будні, працюючи таксистом. Яким чином?

Якось одна жінка впізнала його на червоному світлі світлофора і вигукнула:

– Сам Бог послав мені ваше таксі минулого року. Пригадуєте, ви дали мені невеличке Євангеліє. Дякую вам!

* * *

Уся Церква є священичим народом. Завдяки Хрещенню всі вірні беруть участь у священстві Христа. Ця участь названа «загальним священством вірних».

Наступна

Рукоположення – Частина 2

КИРИЛО І МЕТОДІЙ Декілька років тому я їздив на два тижні в Росію, у Москву. ... Читати далі

Попередня

Єлеопомазання – Частина 3

Суть відправи цього таїнства полягає в помазанні чола і рук хворого (за римським обрядом) або ... Читати далі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *