Притчі 
КИРИЛО І МЕТОДІЙ
Декілька років тому я їздив на два тижні в Росію, у Москву. Позаяк мені потрібно було відвідати різних людей, я спробував зорієнтуватися на мапі міста. Проте виявилося, що це дуже складно. Адже назви вулиць були не латинкою, а кирилицею.
Як вказує сама назва, цей алфавіт походить від імени святого Кирила. Святий Кирило, грецький монах, разом зі своїм братом Методієм, проповідував Євангеліє серед слов’янських народів у IX столітті. Якщо дерево пізнається за його плодом, то діяльність цих двох братів була винятково плідною в історії. Річ у тім, що вони не тільки проповідували Євангеліє серед слов’ян, але й приносили із собою цивілізацію.
І справді, після того, як брати переклали на церковнослов’янську мову Біблію та літургійні книги, вони також переклали книги з цивільного і канонічного, тобто церковного, права.
Вони зробили цю величезну справу посеред нечуваних труднощів! Багато хто намагався їм перешкодити. Після передчасної смерти Кирила німецькі єпископи схопили Методія та кинули його у в’язницю, де він провів два з половиною роки. Його звинувачували у сприянні слов’янам молитися власними мовами, а не по-латині. Навіть папи, перебуваючи під тиском Німеччини і Царгорода, дозволяли відправляти літургію церковнослов’янською мовою і тут же відміняли своє рішення.
КЛИМЕНТ ОХРИДСЬКИЙ
На кордоні Албанії та Македонії лежить чудове Охридське озеро. Місто Охрид, від якого й походить його назва, відіграє величезну роль в історії євангелізації нашого континенту. І справді, саме тут оселилися учні святих покровителів Європи Кирила і Методія. Главою їх був святий Климент Охридський.
У той час, у IX столітті, Македонія входила до складу Великої Болгарії. Цар Болгарії Борис попросив про хрещення, але не хотів залежати ані від греків, ані від латинян. Тому заохотив єпископа, святого Климента, заснувати школу, в якій усе християнське навчання велося б церковнослов’янською мовою, і де кожне богослужіння відправлялося б цією ж мовою.
У школі навчалися тисячі учнів, багато з яких стали дияконами і священиками. Вони поширюватимуть Слово Боже і слов’янську культуру по всій Південній і Східній Європі, у Сербії, Болгарії, в Україні і в Росії. Отож, зрозуміло, що, засновуючи Охридську школу, святий Климент повівся як кмітливий управитель, про якого говорить Євангеліє (див. Лк. 12:41). Він роздав життєдайну поживу Євангелія і Найсвятіших Таїн слов’янським народам тією мовою, яку вони розуміли. А здавалося, що до нього велика місійна справа Кирила і Методія цілковито занепала.
Іноді нам також здається, що в наш час християнство занепадає під щораз сильнішим натиском матеріялізму. Але ми, які віримо у Божу всемогутність, знаємо, що Бог може воскрешати померлих і відроджувати пустелі, як учора, так і сьогодні.
