Притчі Мій 21-річний лабрадор ледве може встати, майже нічого не бачить і не чує, і в нього немає сил навіть гавкати. Але все одно, коли я входжу в кімнату, він радісно виляє хвостом.
* * *
Мій старший брат вже 15 разів здавав мені кістковий мозок, щоб допомогти мені боротися з раком. Він розмовляє про це безпосередньо з моїм лікарем, і я навіть не знаю, коли він це робить. І сьогодні лікар сказав мені, що, схоже, лікування починає допомагати. “Ми спостерігаємо стійку ремісію”, – сказав він.
* * *
Сьогодні я перечитував записку самовбивці, яку я написав 2 вересня 1996 року за дві хвилини до того, як моя дівчина постукала в мої двері і сказала: “Я вагітна”. Несподівано я відчув, що знову хочу жити. Сьогодні вона – моя улюблена дружина. А в моєї дочки, якій вже 15 років, є два молодші брати. Час від часу я перечитую мою записку самовбивці, щоб нагадати собі, наскільки я вдячний за те, що в мене з’явився другий шанс жити і любити.
* * *
Сьогодні я їхав додому з моїм дідусем, коли він несподівано розвернувся і сказав: “Я забув купити квіти для твоєї бабусі. Зараз заїдемо в магазин на розі і я куплю їй букет. Я швидко”. “А сьогодні що, якийсь особливий день?” – запитав я в нього. “Та ні, начебто ні”, – відповів мій дідусь. “Кожен день у чомусь особливий. А твоя бабуся любить квіти. Вони роблять її щасливішою”.
* * *
Сьогодні пройшло 10 років з дня смерті мого батька. Коли я була маленькою, він часто наспівував мені коротеньку мелодію, коли я лягала спати. Коли мені було 18 і в нього був рак, то вже я наспівувала йому ту саму мелодію, відвідуючи його в лікарні. З тих самих пір я жодного разу її не чула, доки сьогодні мій жених не став наспівувати її собі під ніс.
Виявилось, його мама теж наспівувала йому її в дитинстві.
* * *
Сьогодні я з жахом побачив через вікно кухні, як моя 2-річна дочка посковзнулася і впала в наш басейн. Але перш, ніж я встиг до неї добігти, наш ретрівер Рекс стрибнув за нею і витягнув за комір сорочки туди, де не глибоко і вона змогла встати.
* * *
Мій 11-річний син знає мову глухонімих, бо його друг з яким вони росли разом із самого дитинства, глухий. Мені так приємно бачити, як їх дружба розквітає з кожним роком.
* * *
Я мати 17-річного сліпого хлопчика. Хоча мій син і народився незрячим, це не перешкодило йому стати відмінником, прекрасним гітаристом (перший альбом його гурту вже перевалив за 25000 завантажень у мережі) і чудовим парубком для своєї дівчини Валері. Сьогодні його молодша сестра запитала його, що його притягає у Валері, і він відповів: “Усе. Вона прекрасна”.
* * *
Сьогодні, вперше за кілька місяців, ми з моїм 12-річним сином Шоном зайшли дорогою до дому в будинок престарілих. Зазвичай я заходжу туди одна, щоб відвідати свою маму, яка страждає на хворобу Альцгеймера. Коли ми зайшли в хол, медсестра сказала: “Привіт, Шоне” і пропустила нас всередину. Я запитала в сина: “Звідки вона знає твоє ім’я?” “А, я сюди частенько забігаю після школи, бабусю відвідати”, – відповів він. А я і гадки про це не мала.
* * *
Сьогодні мій батько помер, йому було 92. Я знайшов його в кріслі в його кімнаті. На колінах у нього лежали три фотографії в рамках – це були фотографії моєї мами, яка померла 10 років тому. Вона була любов’ю всього його життя, і, швидше за все, він, відчуваючи наближення смерті, хотів ще раз побачити її.
