Притчі Я мати 2 дітей і бабуся 4 онуків. У 17 років я завагітніла двійнятами. Коли мій парубок і друзі дізналися, що я не збираюся робити аборт, усі вони від мене відвернулися. Але я не здалася, не кидаючи школи, влаштувалася на роботу, закінчила інститут і в ньому же зустріла парубка, який от вже 50 років любить моїх дітей, як своїх власних.
* * *
Мій дідусь завжди тримав на своїй тумбочці стару, вицвілу фотографію, зроблену в 60-х роках, на якій він і бабуся весело сміються на якійсь вечірці. Моя бабуся померла від раку, коли мені було 7 років. Сьогодні я заглянув у його будинок, і дідусь побачив, як я дивлюся на цю фотографію. Він підійшов до мене, обійняв і сказав: “Пам’ятай – ніщо не триває вічно, але це ще не означає, що воно того не вартує”.
* * *
Сьогодні я сидів на балконі готелю і бачив, як пляжем йде закохана парочка. По тому, як вони рухаються, було видно, що вони безумно закохані один в одного. Коли вони підійшли ближче, я із подивом побачив, що це мої батьки. Хто б міг подумати, що 8 років тому вони ледь не розлучилися.
* * *
Сьогодні, після того, як ми 2 роки прожили окремо, ми з моєю колишньою дружиною нарешті утрясли наші розбіжності і вирішили зустрітися за вечерею. Ми базікали і сміялися 4 години безперервно. А перед тим, як йти, вона віддала мені великий, пухкий конверт. У ньому лежали 20 любовних послань, які вона написала за ці два роки. Конверт був підписаний “Листи, які я не відправила через свою упертість”.
* * *
Сьогодні зі мною стався нещасний випадок, і в мене на лобі залишилося садно. Лікар обмотав мені голову бинтом і сказав не знімати його цілий тиждень – мені це не сподобалося. Дві хвилини тому в мою кімнату зайшов молодший брат – його голова теж була обмотана бинтом! Мама сказала, що він не хотів, щоб я почував себе нещасним.
* * *
Моя бабуся вийшла заміж. Їй 76 років, а йому 78. Познайомилися вони на кладовищі. Вона регулярно відвідувала могилу дідуся, а до сусідньої могили приходив він. Її майбутній чоловік. Він приносив квіти, годинами акуратно прибирав могилу дружини, і бабуся звернула на нього увагу.
Одного дня, поки його не було, вона поглянула на дату смерті жінки – 11 років тому. Спочатку бабуся з ним тільки віталася, потім розмовляла, а потім вони стали повертатися разом. Він проводжав її до дому. У них від усього цього виникла кладовищенська дружба. І вони вирішили одружитися. За святковим столом народу було мало. Мій новий дід, Микола Іванович, підняв келих “Пепсі-коли” – він взагалі не п’є (мама ще сказала, що непитущого чоловіка можна знайти тільки на кладовищі), так от, він підняв келих, усі притихли, він пильно подивився на бабусю і неголосно сказав:
– Аню, невже ти мене не впізнаєш?
Губи бабусі затремтіли, вона кивнула:
– Так, Миколко, давно впізнала.
Уявляєте, вони вже були колись одружені. Ним було тоді по 18 років. Прожили вони разом всього два місяці і розбіглися. Він вважав її вітряною, вона його – несолідним.
* * *
Сьогодні, в 50-у річницю нашого весілля, вона посміхнулася мені і сказала: “Шкода, що я не зустріла тебе раніше”.
* * *
Сьогодні, через 15 років після смерті мого дідуся, моя 72-річна бабуся знову виходить заміж. Мені 17 років, і за все своє життя я ще ніколи не бачив її такою щасливою. Як же приємно було бачити двох людей, настільки закоханих один в одного, незважаючи на свій вік. І тепер я знаю – ніколи не буває надто пізно.
* * *
Сьогодні, коли мій 91-річний дід (військовий лікар, орденоносець і успішний бізнесмен) відпочивав на лікарняному ліжку, я запитав у нього, що він вважає своїм найбільшим досягненням. Він обернувся до моєї бабусі, узяв її за руку і сказав: “Те, що я постарів разом з нею”.
* * *
І нарешті, остання, тридцята історія про любов. Вона знаходиться у ваших руках (або поруч з вами). Не загубить її!
