Притчі 
Стояли на узбіччі два чоловіка і про щось розмовляли.
Проходив повз них п’яниця і сказав сам собі:
– Напевно, вони зараз домовляються разом піти в шинок, щоб випити.
І п’яниця, забувши про всі свої справи, поспішив до шинку.
Проходив повз тих чоловіків блудник і подумав:
– Ось люди, не боячись розголосу, змовляються серед білого дня на плотські втіхи. А чим я за них гірший?
Змінивши свій маршрут, розпусник попрямував у бордель.
Пройшов повз цих чоловіків праведник і сказав собі:
– Ось люди знайшли час і ведуть добру бесіду, залишивши метушню. Я ж, грішний, вже третій день не знаходжу часу, щоб відвідати хворого сусіда.
І праведник, відклавши всі свої справи, поспішив підтримати хворого добрим словом.
* *
Так праведні люди в усьому бачать добре, а для рабів пороку весь світ це спокуса до гріха.
Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а зла людина з лихого скарбу серця свого виносить зле: бо з повноти серця промовляють уста її. (Євангеліє від Луки 6:45)